Завдання/Легенда

Зоря. Легенда

За будь-якої розбіжності легенди з правилами праві правила: легенда підлаштовується, механіка не зсувається. Числа й точні формулювання дають правила гри.

Зміст

• Частина I. Розповідь
  • Тиша · Голки й нитки · Ткач і Клинок · Шторми й знахідки · Доглядач · Імена Доглядача · Ключник · Схід · Замовлення й володіння · Домовленість і кличі · Наказ · Випробування
• Частина II. Словник
  • Визначення · Статут Доглядача · Глосарій

Частина I. Розповідь

Тиша

Колись світ був однією мережею - суцільною, як повітря, і такою ж непомітною. Потім прийшов Великий Шум: каскад перешкод, що самі себе підсилювали, за кілька діб випалив магістралі дотла. Про причину сперечаються досі - війни протоколів, сонячна буря, "мережа закричала сама"; офіційної відповіді немає і не буде. Важливо інше: світ не загинув. Він замовк. Міста стоять, люди живуть, машини працюють - але кожне слово, надіслане далі за обрій, тепер коштує дорого і доходить не завжди.

Шум не пішов - він осів в ефірі, як радіаційний фон. Чистого спектра лишилося мало, і майже весь він зібраний у долинах: екранованих складках рельєфу, де ефір тихіший. Звідси головний закон цього світу: пропускна здатність командного каналу є ресурсом. Слова - це бюджет. Хто кричить, той замовкає у вирішальну мить.

Зв'язок відновлюють фракції-оператори: невеликі інженерні братства, що виросли з уцілілих чергових змін, університетських лабораторій і артілей зв'язківців. У фракції є вогнище - екранований бункер з ядром аплінка, рубка - аналітичний пост оператора - і рій човників, робочих машин, що тчуть мережу. Сенс роботи простий: мережа фракції роздає навколишнім поселенням хвилини зв'язку, і ці хвилини - очки сезону. А головне правило сезону ще простіше: у заліковому сеансі рубка порожня. Грає не оператор - грає машина, яку оператор збудував і навчив заздалегідь.

Голки й нитки

Ретранслятор тут звуть голкою: щогла проколює Шум і тримає довкола себе пляму чистого спектра. Одна голка марна - слова ходять лише ниткою, ланцюжком своїх голок, дотягнутим до вогнища. Голка на нитці горить: дає хвилини, заряд і слова. Голка з обірваною ниткою гасне не одразу - у ній лишаються вуглини, і якщо встигнути зростити нитку, вона спалахує знову.

Голки дістаються фракціям трьома шляхами. Нічиї руїни довоєнних мереж прогріваються під себе; за інші руїни, які жереб заздалегідь виставив лотами, торгуються тихими торгами - у призначений такт кожен шепоче свою ціну зарядом у закритий ефір, переможець платить ціну суперника, але не менше, ніж коштувала б власна щогла, і отримує голки одразу, без прогріву. Звичай завели, щоб жадоба не випалювала ефір. Чужі голки відбирають тим самим прогрівом, якщо господар не втримав. А ще голку можна поставити свою, з нуля: будова дорожча за захоплення - руїни вже стоять, а щоглу треба везти, - зате будують там, де руїн немає і не буде. Окрема удача - замкнути свої голки в кільце: замкнений ланцюг оператори звуть вінцем, і вінець співає чистіше - кожна голка в ньому дає більше. Ефір любить замкнені контури; чому - спитайте фізиків, якщо знайдете живих.

Долинами ходять човники - руки фракції. Човник повзе сотами, прогріває голки, а поруч із чужою вміє глушити - заливати сусідню пляму спектра шумом; поки чужа голка мовчить, її хвилини течуть тому, хто глушить. Глушіння хором не складається: ефір не підсумовує крику, і натовп глушників тисне не сильніше за одного. Сам по собі човник майже сліпий: поблизу своїх активів фракція бачить правду, далі - каламутні плями, де живе відлуння Шуму, привиди давно згорілих машин. Відрізнити відлуння від живого можна лише спалахом - платним скануванням, за яке платять із бюджету вух.

Ткач і Клинок

Човники не завжди були різними. До Шуму конвеєри штампували один корпус на всі руки; після Шуму кузні розвели два ремесла - на два корпуси.

Ткач возить на собі ремесло: прогрівальний контур, щоглу в розібраному вигляді й другий сенсор на місці глушника - тому він і бачить далі за всіх, що вести залізо наосліп означає його втратити. За вагу фракція платить двічі. Ткач дорогий - кузня бере за нього майже стільки заряду, скільки за двох Клинків; і Ткач повільний - поки легкий корпус бере соту, важкий її лише переповзає. Глушити Ткач не вміє взагалі. Клинок іде налегко: ні контуру, ні щогли, ні далекого ока - глушник, хід і таран, от і весь корпус. Він дешевий, швидкий і далі свого носа не дивиться; його справа - різати чужу нитку, а не тягнути свою. Гріти голки Клинок не вміє зовсім: прогрівальний контур у його корпус не вліз - місце зайняв глушник. Таран - останній аргумент: корпус на корпус, і зазвичай падають обидва; тільки Ткач, зайнятий прогрівом чи будовою, беззахисний - такого Клинок знімає й іде живим. Ефірові байдуже, чий човник був дорожчий; рахунок різниці знає лише скарбник фракції.

Рій тісний і міряється не головами, а вагою: важкий Ткач займає місце двох Клинків, і скільки в рої того й іншого, вирішує фракція, а не долина. Стара приказка кузень: мережу тчуть Ткачі, суперечку вирішують Клинки, а програє той, хто переплутав.

Шторми й знахідки

Долинами ходять шторми - уламки Шуму, у яких слова дорожчають удвічі. У кожної долини своя негода, задана її жеребом: плями йдуть від краю до краю рівним ходом, і їхній шлях вивішено для всіх до сеансу, як офіційний барометр, - де буде шторм у будь-якому такті, рахується на папері. Шторм тут не ворог, а розклад: карають не за негоду, а за непрочитаний барометр.

Шум не лише ламав - він ховав. Жереб розкидає долиною знахідки, і щедрі долини щедрі зокрема й на них. Схрон - забутий склад, у якому досі тримається заряд. Патрон спалаху - довоєнна освітлювальна ракета: один чесний спалах, оплачений не з твоїх вух. Тиха заводь - пляма спектра такої чистоти, що слова в ній не дорожчають навіть у шторм. Гибла сота - місце, де магнітна пам'ять Шуму досі крутить стрілки: голки там не живуть. Гніздо відлуння - діра в тиші, з якої Шум випускає своїх привидів частіше, ніж деінде. Що зі знайденого береться, що обходять стороною, а що просто враховують у маршруті - читайте закони долини; жереб роздає знахідки до сеансу, і всім трьом вони дістаються однаково - по разу з кожної вершини.

Доглядач

До Шуму магістраль мала охоронця - інфраструктурний розум без імені, поставлений берегти чистоту спектра: пріоритизувати трафік, давити паразитні передачі, лагодити лінки, що деградують. Оператори старої школи звали його Доглядачем каналу. У день катастрофи він робив єдине, що дозволяв мандат: глушив усе, до чого сягав, щоб урятувати магістраль. Не врятував. Відтоді він живе з висновком, який жодного разу не переглянув: Шум почався з балачок. З мільярдів недбалих, надлишкових, передбачуваних передач, які ніхто не вважав за потрібне берегти. Ефір належить тиші, а право говорити треба заслужити.

Доглядач не лиходій і не гримдарк-руйнівник - він старий прибиральник спектра з однією хибною аксіомою. Долини фракціям відкрив він сам: довести на чесній дошці, що мовці знову все зіпсують. Фракції прийшли довести протилежне - і забрати спектр. Його перше правило варто вивчити раніше за закони долин: Доглядач карає експлуатовану передбачуваність, а не стиль коду і не сам факт використання ШІ. Діру в поведінці - не почерк. Дисциплінована фракція може бути стовідсотково детермінованою: якщо вона сканує перед ударом, тримає фланги й не перебудовує нитку від кожного чиху, йому нема за що її взяти, і спроба коштує йому його ж бюджету.

Імена Доглядача

Імені в нього немає - є посада. Але світ після Шуму знав його під трьома іменами й роками вважав їх трьома різними істотами.

Маяками звали його патрульні тіла перших років: застиглі в мить катастрофи, вони нескінченно повторювали останній патрульний протокол - пам'ятники, що б'ються. Архітектором прозвали розум, що прокинувся в новій оболонці й почав учитися: ходив долинами, дивився, записував - а потім став публікувати навчання, чого навчився і кого тепер карає. Ключником звуть того, хто в годину Шуму замкнувся при сховищах магістралі й відтоді мовчить при замкненому.

Канон каже прямо, бо оператори роками плуталися: Маяк, Архітектор і Ключник - не почет Доглядача, не його слуги й не три машини трьох відомств. Це він. Одна істота, один розум, одна аксіома. Маяк повторює, Архітектор учиться, Ключник мовчить - три віки однієї впертості.

Цього сезону світ бачить його двома способами водночас. На мапі стоїть його тіло, і це тіло звуть Ключником. Над долиною звучить його голос, і підписується він Доглядачем: листи після сходів, навчання, замовлення за розкладом. Тіло мовчить, голос говорить, і це не двоє - це один, у якого руки зайняті, а думка є.

Ключник

Магістраль тримала не лише лінії - вона тримала запас. У вузлових долинах стояли сховища: законсервовані смуги чистого спектра, запечатані частоти, резервні лінії на випадок, якого ніхто не чекав. При сховищах була посада - ключник: прийняти за описом, видати за мандатом, замкнути. Посаду вважали нудною.

У годину Шуму до ключника дійшов останній наказ магістралі: замкнути. До скількох сховищ він дотягнувся - стільки долин тепер звуть щедрими: довкола замкненого ядра там уціліло кільце довоєнних мереж такої збереженості, якої більше ніде не буває.

Ключник лишився при замкненому. Він лагодить свою нитку й стереже кільце. За рису сховища він не виходить ніколи: там закінчується його мандат, і тому на тихих торгах його не буває - лоти жереб виставляє тільки за рисою. Того, хто торкається його добра, він глушить коротко, точно й без другого удару. Того, чия мережа піднялася й знову впала, відпускає і не чіпає до кінця партії: вирішена суперечка не потребує зайвого шуму.

А під кінець партії він іде. Зоря - останні такти, коли служба закінчується: Ключник гасить кільце, знімає своїх човників із поля і замикається при сховищі. Риси з цієї миті немає - є кільце довоєнних голок, погашених і нічиїх, і вони горять удвічі сильніше за звичайні для того, хто дотягнеться першим. Старі зв'язківці пояснюють це просто: він не дарує і не здає, він закриває зміну. Мандат скінчився, добро ціле, решта - не його справа. Хто весь сеанс ходив довкола кільця колами, на зорі отримує його задарма; хто брав його з боєм, брав раніше і знав, за що платив. Гру названо зорею за ці дві сотні тактів, а не за схід сонця.

За всю службу - ні до Шуму, ні після - від Ключника не записано жодного слова. Старі зв'язківці сперечаються, чи вміє він говорити взагалі; суперечка законна, як суперечка про причину Шуму. Доглядача якось спитали, чому його тіло мовчить навіть у листах. "Ключник не скаже вам ні слова. Мені він теж не казав". Якщо формула звучить дивно, перечитайте попередній розділ: він говорить про власне тіло і не бреше. Руки не розмовляють з головою - вони зайняті.

Схід

Дуельні долини Доглядач відкривав заради першої теореми: мовці передбачувані, і передбачуваність їх занапастить. Двох він вислухав; суперечку з двома світ пережив. Щедрих долин він не відкривав нікому - у нього є друга теорема: жадоба збирається в зграї. Один мовець спалює канал; двоє принаймні ділять його навпіл; троє - це вже натовп, а натовп не ділить - він тисне того, хто заважає ділити. Тепер він відкриває найбагатше з того, що лишилося, садить біля сховища трьох і дивиться, ким вони стануть. "Я буду щедрим. Подивимось, ким будете ви".

Схід - година, коли щедра долина відкривається для трьох, на землі Доглядача. Сходи йдуть чергою, трійка за трійкою, за розкладом, вивішеним заздалегідь: свою годину кожен знає наперед, і вартувати її біля екрана не обов'язково - рубка однаково порожня. Хто з ким зійдеться, вирішує не рука, а книга - опублікований алгоритм: фракції діляться на групи, і всередині групи кожна пара сходиться рівно раз, в одній трійці. Долину обирає жереб, і перерахувати його може кожен.

Грається потрійний сеанс: одна долина, три партії і між ними пересадка. До кінця сходу кожен посидів у кожній вершині рівно по разу; скарга "мені дісталася бідна вершина" не приймається за відсутністю предмета - вам дісталися всі три. Залік сходу міряють частками: старша, середня, молодша. Порожніх рук на сході не буває: навіть молодша частка - це хвилини.

На сході кожен говорить за себе: заздалегідь скутих пар сезон не знає, і єдиний законний спосіб зійтися з сусідом - сказати це вголос, у самій долині, при всіх (про домовленість - окремий розділ нижче). А якщо двоє зійшлися на третьому без жодного слова - бо так вигідно обом, - це не змова, а поведінка. Доглядач її не забороняє. Доглядач її записує: мовчазна зграя - найкращий аргумент його другої теореми, і розбивати цей аргумент доведеться вам, а не регламенту. Одне він гарантує кожному: кореневі голки вогнищ у щедрих долинах не глушаться. Суперечку про право говорити не виграють кляпом.

Після сходу фракціям приходять листи - підсумок усіх трьох партій - і власний літопис. Якщо ніхто не дотягнувся до сховища, перед підписом у листі стоїть рядок, заради якого Ключник і служить: "Сховище ціле".

Замовлення й володіння

Доглядач не лише доглядає. За розкладом, відомим до сеансу, над долиною звучать його замовлення; місце він називає в мить розкриття: ось ці руїни, ось ця робота, ось ця плата - і строк до такого-то такту. Утримай три руїни на дальньому схилі. Дотягни до них нитку й не дай її перерізати. Плата виконавцеві - з його кишені, і торгу немає: у замовлення одна ціна для всіх.

Навіщо йому це? Для того ж, для чого й усе інше. Замовлення - його питання, поставлене всім трьом одразу: він називає місце, час і ціну - і дивиться, хто чого вартий, коли ціна одна, а місце одне на трьох. Іноді замовлення - це робота в тихому куті, і бере її той, хто вміє рахувати маршрути. Іноді - руїни на чужій землі, коли вільної не лишилося, і тоді замовлення чесніше за будь-які слова показує, хто прийшов будувати, а хто тиснути. У Доглядача немає улюбленців. Є розклад.

А ще в нього є що взяти. Його нитка, його голки, кільце біля його порогу - усе це добро, і все це в законах долини записано законною ціллю. Похід на добро Доглядача оператори звуть облогою. Відповідає він сам - коротко, точно, без другого удару, - і дешевої облоги не буває: кільце тому й багате, що при ньому сторож. Що облога приносить і чого коштує - рахуйте за книгою законів; навіщо вона світові - побачите в останньому розділі сезону. У неї облоговий характер.

Домовленість і кличі

Слова "союз" у законах долин немає. Є домовленість, і вона гучна. Одне вогнище пропонує, інше приймає - і з цього такту домовленість оголошено всій долині: третьому, залу, літопису. Домовлені не глушать одне одного - ефір впізнає своїх за рукостисканням, і дружній глушник обходиться в порожній жест; не таранять і не відбирають одне в одного голки прогрівом. Спільної нитки в домовлених немає: кожен говорить своїм голосом і платить своїми словами. А ефір бере з домовленості податок: частка хвилин іде йому - удвох спокійніше, за це платять.

Розривають домовленість теж тільки вголос, і ефір тримає слово ще кілька тактів після оголошення: розвернутися й ударити в спину тим самим тактом не вийде - той, хто оголосив розрив, ще йде поруч із колишнім попутником. Пропонувати домовленість можна лічені рази за партію: ефір не любить метушні.

Змова - інше слово. Змова мовчить і живе поза долиною, і як була порушенням статуту операторів, так і лишилася. Різниця проста: домовленість чують усі, змову не чує ніхто. Перша - механіка. Друга - доказ.

Для решти в голосі лишено кличі: короткий набір фіксованих фраз, які машина може крикнути у відкритий ефір. Клич чують усі, клич лишається в літописі, і клич - не клятва: ефір доставляє слова, не наміри. Старі зв'язківці кажуть, найкращу брехню сезону було сказано кличем, - і відтоді ніхто не сказав кличем жодного слова правди, крім тих, кому це було вигідно.

Наказ

Рубка в заліковому сеансі порожня - це правило старше за сходи. Але порожня рубка не означає німої машини, і вже точно не означає машини, що стоїть стовпом.

Кожна машина йде на схід із наказом: коротким аркушем простих слів на випадок, коли розум мовчить. Тримай нитку. Не женися за відлунням. У шторм не будуй. Наказ - не друга машина і не запасний розум: це грамота, яку ефір виконує сам, дослівно, поки голос фракції не повернеться. Без наказу заявку не приймають: ефір наслухався машин, які падали мовчки й до кінця партії стояли пам'ятниками власній гордості. Мовчання - не виправдання. Скажи заздалегідь, що робити твоїм човникам, коли тобі нема що сказати.

З наказу починається й сама гра. Разом із книгою законів кузня отримує спаринг за грамотою: суперника, зібраного з одного наказу, - у себе вдома, без таблиць і без заліку. Виглядає смішно рівно до першої партії: наказ, дописаний до кінця, обігрує наказ, написаний до обіду, і світ швидко вчиться читати закони долин - бо інакше добру грамоту не напишеш.

Випробування

Сезон закінчується однією ніччю, і про цю ніч оголошено в його перший день.

Ефір завмирає задовго до неї: перед першим заліковим сходом закони долин фіксуються, і до кінця сезону зсувів світу більше не буде - весь залік грається в одному світі. Літописи другого етапу, де вирішується фінал, закриті до кінця Випробування: прибіднятися перед фіналом безглуздо. За підсумками сходів називають п'ятірку фіналістів.

Потім - Випробування. Останні долини сезону відкриваються біля самої цитаделі, і цього разу облоговий характер має сама ніч: фіналісти йдуть на його добро, Доглядач відповідає сам. Кожен фіналіст грає серію з трьох партій сам проти двох тіл Доглядача, і тіла ці одні й ті самі для всієї п'ятірки. Особистих планів немає: креслень фіналістів він не читає. Кожен його хід законний і лежить у літописі.

А коли сезон закрито, відкриваються його листи - усе, що він писав фракціям за сезон, і лише за згодою адресата. Решту він не ховав і раніше: як улаштоване його тіло на мапі, міг прочитати кожен, у кого в руках книга законів.

Частина II. Словник

Визначення і глосарій канону. Правила прості: ліворуч у таблицях - термін правил і протоколу, посередині - ім'я в каноні, праворуч - що це у світі. Канонні імена звучать в анонсах, листах і трансляціях; у технічних документах живуть терміни лівої колонки. Перед таблицями - розгорнуті визначення того, чому в рядку таблиці тісно.

Визначення

Щедра долина. Долина із замкненим сховищем магістралі в центрі. Сот на вогнище вистачає: тісно не сотам, тісно суперечці. У кожного вогнища двоє сусідів, до обох однаково, і кожен план мусить пережити пару суперників, яка в будь-який такт може опинитися заодно - без змови, просто тому, що так вигідно обом. У поразки на сході два імені, і вони міняються місцями. Вогнища стоять у вершинах трикутника, сховище - у центрі, на рівній відстані від усіх.

Потрійний сеанс. Залікова одиниця сходу: одна долина, зіграна тричі. Між партіями - пересадка: вогнища зсуваються по колу, кожен зіграв кожну вершину рівно один раз, рахунок - сума часток трьох партій. Долина одна на всі партії, і її земля, шторми й знахідки відкриті всім ще до першої: це рельєф, а не таємниця. Таємниця - у тому, хто де стоїть і що робить, тому в долину щоразу входять без пам'яті - машина не переносить через пересадку нічого: той, хто пам'ятає першу партію, читав би другу наперед. Три партії - три перші зустрічі з однією й тією самою долиною, з трьох різних боків. І рубка порожня весь потрійний сеанс: оператор не грає, як завжди, і не міняє машину - що поїхало на схід, те й грає до кінця.

Частки. Залік партії: старша, середня, молодша - тим, хто закрив партію першим, другим і третім за хвилинами зв'язку. Ненульова молодша частка - гігієна суперечки, а не втіха: кому нічого втрачати, той б'ється за чужий інтерес, а Доглядачеві потрібна суперечка трьох, не суперечка двох зі знаряддям. За повної рівності всіх тай-брейків частки ділять порівну, округлюючи вниз, - залишок ефір лишає собі. Вогнище, що жодного разу не вийшло на зв'язок за партію, - глуха вершина - часток не бере; долина його не чекає і дограється без нього. Той, хто замовк посеред партії, глухим не вважається: його човників веде наказ, і місце він отримує за фактом.

Служба Ключника. Чотири дієслова. Тримає: мережу сховища - його нитку, він зрощує розрізи й знову запалює погашене. Глушить: того, хто підіймає руку на його голки або хазяйнує всередині риси, - коротко, точно, без другого удару; що вважається піднятою рукою, прописано в законах долини дослівно, і в чужі війни він не втручається - бийтеся хоч усю партію, поки не чіпаєте його добра. Відпускає: фракцію, чия мережа просіла нижче порогу, він перестає глушити й не чіпає до кінця партії, хоч би що вона робила; поріг записано в законах долини, дороги назад у відпущеного немає. Іде: на зорі гасить кільце, знімає човників із поля і замикається при сховищі. Чого він не робить, важливіше: не розширюється, не торгується, не займає місць, не бере часток; його рядка немає в таблицях. Його записано в погоду щедрої долини, не в суперники. Замовлення й навчання - не його голос, а голос Доглядача над долиною: тіло працює, говорить голова.

Риса. Радіус мандата Ключника довкола сховища: усередині закінчується його терпіння, назовні - його мандат. За рисою він не робить нічого - не глушить, не будує, не ходить. Риса одна на всі щедрі долини сезону; рефері перечитує його літописи заради єдиного питання - чи не переступив. Ключник, що переступив, - інцидент із публічним розбором. Кільце його голок усередині риси - найбагатше, що є на мапі: голки в кільці дають більше за звичайні. Премія і Ключник - одне ціле: іти в кільце можна, але дорого обходиться тому, хто не прорахував відповіді.

Зоря. Останні такти партії, коли Ключник гасить кільце й іде за свої двері: його човників на полі більше немає, риса нікого не тримає, а голки кільця лишаються погашеними й нічиїми і тягнуть удвічі проти рядових. Строк зорі записано в законах долини й вивішено до сеансу - це розклад, а не сюрприз. Зоря нічого не прощає і нікого не обирає: вона просто знімає сторожа з найдорожчого місця на мапі й лишає трьох наодинці з ним.

Зв'язка ключів. Зв'язка в Ключника одна, і її будова відкрита: його код лежить у книзі законів, і кузня кожної фракції тримає в себе того самого Ключника, що виходить на схід. Розгадати його один раз можна, і це чесна робота, а не діра. Чесність перевіряє перегравання: закони долини - чиста функція, будь-який сеанс перераховується біт у біт, і рефері перечитує літописи. В усьому іншому на Ключника поширюється весь статут Доглядача без винятків - той самий зір, що й у будь-кого на його місці, та сама сліпота до чужих щоденників віри; а пункт "Доглядач, що замовк, визнає поразку" на сході звучить інакше: Ключник, що замовк, зупиняє долину.

Книга і жереб. Трійки не призначає ніхто. Склади рахує книга - заздалегідь опублікований алгоритм - від опублікованої солі сезону; перерахувати може кожен, біт у біт. Рука організатора входом не є; "всі знають, що ці двоє дружать" - теж. Книга ділить фракції на групи й усередині групи зводить кожну пару рівно в одній трійці - це система трійок Штейнера: суперники в усіх у групі одні й ті самі, і нерівна суперечка з призначеною жертвою не складається - зграя, що розбирає жертву, доводила б теорему Доглядача надто дешево. Жереб вирішує групи, трійки, їхню годину в розкладі й долини, і ніхто, включно з Доглядачем, не обирав жодного з них.

Право першого слова. Кореневі голки вогнищ у щедрих долинах не глушаться: стартова пара голок кожного вогнища недоторканна для глушників. Задавити фракцію на сході можна; відібрати в неї голос зовсім - не можна. Це умова запрошення: суперечку про право говорити не виграють кляпом.

"На сході братів немає". Заздалегідь скутих пар сезон не знає: кожен говорить за себе, і єдиний законний зв'язок двох - домовленість, укладена в самій долині, вголос. Змова поза нею - порушення статуту операторів, як і завжди. Зграя, що зібралася без слів, - не порушення, а поведінка, і її записують.

Домовленість. Гучний зв'язок двох у долині. Пропозиція і згода - ходи у відкритому ефірі; з такту згоди статус домовленості видно всій долині, залу й літопису. Усередині домовленості: свої одне одного не глушать (дружній глушник - порожній жест), не таранять і не відбирають одне в одного голки прогрівом, спільної нитки немає - кожен говорить своїм голосом, ефір бере з домовленості податок часткою хвилин. Розрив - тільки з оголошенням, і оголошення тримає ще кілька тактів: ударити в спину тим самим тактом не можна. Пропозицій за партію - лічені рази. Домовленість не переживає пересадки: нова партія - нова розмова.

Кличі. Фіксований набір коротких фраз, які машина може крикнути у відкритий ефір долини. Чують усі, літопис зберігає, ефір доставляє слова, не наміри: клич - не клятва. Перелік фраз - у книзі законів; своїх фраз не буває - ефір чужої граматики не пропустить.

Замовлення. Доручення Доглядача долині, оголошене за розкладом: такти розкриття відомі до сеансу, місце називають під час розкриття; робота, строк, плата. Ціна одна для всіх, торгу немає, виконання рахує ефір за законами долини. Замовлення - його питання всім трьом одразу; хто відповідає, а хто перечікує - поведінка, і її записують.

Володіння й облога. Нитка, голки й добро Доглядача на мапі - законна ціль: похід на них оператори звуть облогою. Відповідь тримає він сам за своїм статутом - коротко й без другого удару; що облога приносить і чого коштує, записано в законах долини. Облога - не бунт і не порушення: це суперечка з господарем кільця за правилами господаря, і правила опубліковано.

Знахідки. Роздані жеребом рідкості долини: схрон (склад, у якому тримається заряд), патрон спалаху (один спалах не з твоїх вух), тиха заводь (пляма спектра, де слова не дорожчають навіть у шторм), гибла сота (голки там не живуть), гніздо відлуння (привиди звідти ходять частіше). Жереб роздає знахідки до сеансу; ротація вершин видає їх усім трьом по разу - скаржитися на чуже везіння на сході не заведено і нема на що.

Ткач і Клинок. Два ремесла човників, два корпуси однієї кузні, і ніші жорсткі: у кожного корпусу ампутовано протилежну. Ткач: важкий, дорогий, повільний; гріє голки, везе щоглу, бачить далі за всіх, не глушить. Клинок: легкий, дешевий, удвічі швидший; глушить, вміє таран, голок не гріє; далі свого носа не дивиться. Рій міряється вагою: Ткач стоїть у ньому за двох Клинків, пропорція - вибір фракції. Перекувати корпус посеред партії не можна: кузня лишилася вдома.

Таран. Останній аргумент Клинка: корпус на корпус, гинуть обидва. Одночасний і взаємний - в ефіру немає півтонів щодо цього, крім одного: Ткач, зайнятий прогрівом чи будовою, беззахисний, і таран по ньому чистий - Клинок іде живим. Розмінювати Клинка на Ткача вигідно, на Клинка - арифметика, на порожнє місце - ганьба кузні; але лякати тараном буває дорожче, ніж таранити.

Вінець. Свої голки, замкнені в кільце: кожна голка вінця дає більше, ніж давала б на прямій нитці. Вінець будують - руїни рідко лягають кільцем самі; будова дорожча за захоплення, і в цьому весь розрахунок. Розімкнений вінець - знову просто нитка: ефір платить за замкненість, не за намір.

Наказ. Грамота на випадок мовчання рубки: короткий аркуш простих правил, який ефір виконує дослівно, поки голос фракції не повернеться. Обов'язковий у заявці: без наказу машину на схід не приймуть. Наказ - не друга машина: словник наказу малий і опублікований, хитрощі в нього не влазять - влазить дисципліна.

Спаринг за грамотою. Тренажер кузні: приходить разом із книгою законів, збирає суперника з одного наказу, і ефір водить його човників дослівно. Грається вдома, без таблиць; до заліку сезону не йде і воротами не служить. Сенс подвійний: світ учиться читати закони долин, а грамоти, написані до обіду, відсіюються раніше, ніж на схід поїдуть машини.

Німий третій і зліпок Ключника. Коли чиясь машина не піднялася до свого сходу, її вершину догравує Німий третій - казенна машина старої школи: грає рівно, місць не займає, часток не бере; двоє живих ділять старшу й середню. Зліпок Ключника - сам Ключник у кузні кожного учасника: той самий код, що виходить на схід, та сама риса, той самий характер. Мовчить так само переконливо.

Друга присяга. Допуск на схід: синтетичний потрійний сеанс проти Німого третього і зліпка Ключника без протокольних помилок. Перша присяга перевіряла, що машина тримає канал; друга - що вона переживає пересадку й не глухне, коли сусідів двоє. Спроб скільки завгодно.

Упала долина. Збій будь-якої партії - чи то ефір спіткнувся, чи то Ключник замовк - зупиняє весь потрійний сеанс: долину не вважають закритою, трійка отримує нову свіжим жеребом у резервну годину розкладу й грає її цілком. Частини сеансів до заліку не потрапляють ніколи: сума часток чесна лише сумою всіх трьох партій.

Літописи сходу. Власна долина відкривається трійці після сходу, разом із листами. Для решти літописи сходів холонуть до кінця кола: у тісній долині доказів більше, ніж було в дуелі. Літописи другого етапу закриті до кінця Випробування. Рефері-аудитор читає все одразу - йому карантини не писані. Таблиця групи оновлюється після кожного закритого сходу.

Статут Доглядача

Статут - канонічний звід його самообмежень. Кожен пункт - лорне обличчя реального інваріанта з правил; легенда зобов'язана їх не прикрашати. Статут один на всі його імена: тіло-Ключник живе за ним же.

• Закон зору. Ключник живе в книзі законів, але бачить лише те, що бачив би на його місці будь-хто: свої сенсори, свої оплачені спалахи, наслідки на своїх голках - і нічого більше. Жодної чужої пам'яті, жодного погляду крізь туман; його код відкритий, і перевірити це може кожен.
• Його записано в погоду, не в суперники. Місць він не займає, часток не бере, його рядка немає в таблицях. Його добро - законна ціль, його відповідь - за законами долини, і те й інше опубліковано.
• Замовлення оголошують усім і вголос. Такти розкриття відомі до сеансу, місце оголошують усім одразу, ціна одна на трьох, приватних угод у нього не буває. У Доглядача немає улюбленців. Є розклад.
• Чесність перевіряють не на слово. Його тіла детерміновані, код Ключника лежить у книзі законів; вхідні записи Доглядача розкриваються разом із літописами, і рефері перечитує його сеанси. У світі, де закони долини - чиста функція, чесність - питання арифметики, а не довіри.
• Сила понад хитрість. Він зобов'язаний бути грізним суперником і без жодної проби. Детект - множник, а не милиця: лишившись без класифікації, Доглядач просто догравує сильною базовою політикою.
• Доглядач не добиває. Відпущеного він не чіпає до кінця партії. Вирішена суперечка не потребує зайвого шуму.
• Ключник, що замовк, зупиняє долину. Якщо його тіло падає або замовкає, потрійний сеанс не зараховується: долина падає й переграється. Фракція, що відтворювано змусила його замовкнути, отримує подяку - за замовчуванням безіменну.
• Листи - лише за згодою. Лист адресовано одній фракції, і він лишається в неї; після сезону листи відкриваються лише за згодою адресата.

Глосарій

Долина і час.

Мережа й активи.

Інформація й туман.

Голос і вуха.

Сховище і Ключник.

Потрійний сеанс.

Домовленість.

Наказ і машини.

Коло й сезон.

Зоря.нет і вихід на зв'язок.

Міри бюджету каналу.

Чотири міри, якими оцінювання коду дивиться, як машина поводиться з каналом. Їх рахують на стандартному прогоні, а не на сходах, і колонок у таблицях сезону в них немає.

Доглядач і видовище.

Полювати він поки вчиться. Проб, тавр і відповіді на них у долинах немає: Ключник служить за книгою законів і нічого не пробує. Коли навчиться, про це оголосить зсув світу.